Нормативні документи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-362 від 16 липня 2021 року

Органам управління у сфері освіти 
обласних, Київської міської державних 
адміністрацій

Заклади освіти

Деякі питання організації виховного
процесу у 2021/2022 н. р. щодо 
формування в дітей та учнівської
молоді ціннісних життєвих навичок 

Міністерство надсилає інформаційні матеріали про деякі питання  організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та  учнівської молоді ціннісних життєвих навичок, національно-патріотичного  виховання, профілактики булінгу (цькування), кримінальних правопорушень,  вживання наркотичних і психотропних речовин, запобігання домашньому  насильству, торгівлі людьми тощо.

Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління  освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з  метою організації діяльності щодо захисту прав та інтересів дітей, врахування під  час планування роботи з учнівськими колективами.

Додаток: на 11 арк. 

Заступник Міністра                            Віра Рогова
 

Додаток
до листа Міністерства освіти і науки України
від ________№_________ 

Інформаційні матеріали
про деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок, національно-патріотичного виховання, профілактики булінгу (цькування),  кримінальних правопорушень, вживання наркотичних і психотропних речовин,  запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми тощо

Законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та  складається із Закону України «Про освіту», спеціальних законів, інших актів  законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України,  укладених в установленому законом порядку.

Політичні та соціальні процеси, що відбуваються в Україні і спрямовані на  утвердження демократичних засад розвитку держави, зумовлюють необхідність  відповідних змін у всіх сферах народного господарства, в тому числі і в галузі  освіти, складовою якої є виховання.

Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є: єдність навчання, виховання та розвитку (ст. 6 Закону України «Про освіту»).

Виховання органічно поєднане з процесом навчання дітей, опанування  основами наук, багатством національної і світової культури.

У Новій українській школі виховний процес є невід’ємною складовою  освітнього процесу у закладах освіти (ст. 15 Закону України «Про повну загальну  середню освіту») і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних  цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного  демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і  свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України «Про освіту», та спрямовуватися на формування:

• відповідальних та чесних громадян, які здатні до свідомого суспільного  вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству; поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина;  нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або  психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якою ознакою; патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України,  поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних  цінностей, нематеріальної культурної спадщини Українського народу,  усвідомленого обов’язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну  цілісність України;
• усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України,  нетерпимості до їх порушення, проявів корупції та порушень академічної  доброчесності;
• громадянської культури та культури демократії;
• культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і  дбайливого ставлення до довкілля;
• прагнення до утвердження довіри, взаєморозуміння, миру, злагоди між  усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості,  шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;
• культури свободи та самодисципліни, відповідальності за своє життя,  сміливості та реалізації творчого потенціалу як невід’ємних складників  становлення особистості.

Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними  зусиллями всіх учасників освітнього процесу.

Характер виховання повинен передбачати глибоке розуміння вихователем  природи вихованців, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості  дитини, постійно дбати про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин  співробітництва у навчально-виховному процесі.

Успіх виховного процесу залежить від відносин між вчителем і учнем, які  повинні будуватися на основі співдружності, співробітництва і ділового  партнерства.

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані: поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників  освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; захищати здобувачів  освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного  насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою,  пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам тощо (ст.54 Закону «Про  освіту»).

Національно-патріотичне виховання – один із головних векторів діяльності  всього українського суспільства.

Стратегічні підходи до національно-патріотичного виховання дітей та молоді  в системі освіти визначено Указом Президента України від 18.05.2019 № 286/219 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання», постановою Кабінету  Міністрів України від 09.10.2020 № 932 «Про затвердження плану дій щодо  реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки».

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2021 р. № 673 затверджено Державну цільову соціальну програму національно-патріотичного  виховання на період до 2025 року.

Ресурс доступу.

Концепцію Програми схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів  України від 9 жовтня 2020 р. № 1233.

Метою програми є удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної  політики національно-патріотичного виховання шляхом формування та  утвердження української громадянської ідентичності. 

Відтак досягнення мети відбудеться за чотирма пріоритетними завданнями:

• формування української громадянської ідентичності – здійснення заходів,  спрямованих на впровадження та утвердження суспільно-державних  (національних) цінностей, розвитку громадянської ідентичності населення  України;
• військово-патріотичне виховання – здійснення заходів, спрямованих на  формування у громадян готовності до захисту України, громадського сприяння безпеці та обороні України та підвищення престижу військової й спеціальної  державної служби;
• формування науково-методологічних і методичних засад національно патріотичного виховання – здійснення заходів, спрямованих на розвиток цілісної  загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання;
• підтримка та співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства щодо національно патріотичного виховання.

Просимо передбачити у планах роботи закладів освіти заходи щодо  національно-патріотичного виховання учасників освітнього процесу. Закон України «Про освіту», зокрема стаття 53, визначає право здобувачів  освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою,  пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти. Ресурс  доступу.

Кабінет Міністрів України 30 травня 2018 року постановою № 453 затвердив Державну соціальну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року.

Метою Програми є забезпечення послідовної імплементації положень  Конвенції ООН про права дитини, розбудови ефективної системи захисту прав та  інтересів дитини на рівні територіальної громади в умовах децентралізації,  створення дружнього до дітей середовища відповідно до міжнародних стандартів  та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021 роки), а також  досягнення Цілей Сталого Розвитку, затверджених Резолюцією Організації Об’єднаних Націй 70/1 «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», у частині дотримання прав дітей.

З метою забезпечення додержання конституційних прав та свобод дитини,  гарантій з охорони дитинства, реалізації прав дітей на освіту, безпечне для життя  і здоров’я освітнє середовище, збереження та зміцнення здоров’я підростаючого  покоління Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195 схвалена  Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у  новій українській школі.

Ресурс доступу. Формування та застосування учнями компетентностей, необхідних для  здорового та безпечного життя, сприятиме досягненню глобальних цілей сталого  розвитку, проголошених ООН (резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 25  вересня 2015 року № 70/1) і підтриманих Україною відповідно до Указу  Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 «Про Цілі сталого розвитку  України на період до 2030 року». 

Ресурс доступу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 р. № 1668-р.  затверджено План заходів з реалізації Національної стратегії розбудови  безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2021  рік. 

Ресурс доступу.

Відповідно до абзацу десятого частини третьої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень  забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного  від насильства та булінгу (цькування).

Відповідно до пункту 1 частини першої Закону України «Про повну загальну середню освіту» безпечне освітнє середовище – сукупність умов у  закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання  вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил,  законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових  продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або  психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою,  приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення  неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з  використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території  закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Просимо особливу увагу приділити:

• поширенню в закладах загальної середньої освіти практики функціонування  служб порозуміння (шкільної медіації);
• проведенню інформаційно-просвітницьких заходів (тренінги, презентації та  інші заходи, зокрема за участю представників органів державної влади та органів  місцевого самоврядування, громадськості), спрямованих на формування в  учасників освітнього процесу культури недискримінаційної, ненасильницької,  безконфліктної комунікації, здорового та безпечного способу життя, навичок  збереження власного життя та здоров’я, а також запобігання небезпечній  поведінці;
• навчанню учнів щодо безпеки під час використання інформаційно комунікаційних технологій та інших медійних засобів, навичок безпечної  поведінки в Інтернеті;
• розробленню та розповсюдженню серед учасників освітнього процесу  інформаційних матеріалів щодо здорового та безпечного способу життя,  розміщення їх електронних версій на веб-сайтах закладів загальної середньої  освіти (засновників закладів освіти) тощо.

У листі від 14.08.2020 р. №1/9-430 Міністерство освіти і науки України  рекомендувало керівникам закладів освіти сприяти практичному впровадженню  концепції «Безпечна і дружня до дитини школа».

Детальну інформацію та інструкцію щодо впровадження та ефективного використання онлайн-інструменту можна знайти за посиланням.

Для підвищення готовності педагогічних (науково-педагогічних)  працівників до створення безпечного освітнього середовища рекомендуємо  закладам післядипломної педагогічної освіти включити до програм підвищення  кваліфікації педагогічних працівників навчальні модулі з питань  компетентнісного навчання і створення безпечного і дружнього до дитини  освітнього середовища:

• онлайн-курс «Безпечна і дружня до дитини школа» (дистанційна форма  навчання, обсяг 20 год., http://scfs.multycourse.com.ua/ua/);
• онлайн-система «Експрес-оцінювання закладу освіти» відповідно до  концепції БДДШ (http://express.autta.org.ua/);
• навчальний модуль «Основи формування соціальної і здоров’язбережувальної компетентності учнів» (очно-дистанційна форма  навчання, обсяг 105 год., https://is.gd/d6ZHyj);
• типова програма очного тренінгу для вчителів «Вчимося жити разом» (очна  форма навчання, обсяг 24 год., https://is.gd/vKHYI3);
• навчальний модуль «Методика компетентісного навчання за інтегрованим  курсом «Я досліджую світ» (очно-дистанційне навчання, обсяг 36 год.,  https://is.gd/Poqn6X);
• онлайн-курс «Основи здоров’язбережної компетентності» (дистанційна  форма навчання, обсяг 60 год., http://multycourse.com.ua/ua);
• онлайн-курс «Вчимося жити разом» (дистанційна форма навчання, обсяг 30  год., http://llt.multycourse.com.ua/ua);
• онлайн-курс «Освіта на основі життєвих навичок» (дистанційна форма  навчання, обсяг 24 год., http://dlse.multycourse.com.ua/ua/);
• освітня програма «Базові навички медіатора/медіаторки в закладах освіти.  Створення та координація діяльності служби порозуміння з числа учнів та  учениць для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» (http://bit.ly/36hJTFt).

19 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до  деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18  грудня 2018 р. № 2657-VIII.

З метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти  наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 за № 11/34394,  затверджено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок  застосування заходів виховного впливу.

Ресурс доступу.

Листом від 13.04.2020 року № 1/9-207 Міністерство освіти і науки України  додатково надало роз’яснення щодо застосування наказу Міністерства освіти і  науки України від 28.12.2019 № 1646.

Наголошуємо, що згідно із Законом «Про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII, до повноважень органів управління освітою входить здійснення  контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову у реагуванні на  випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами.

Міжвідомча координація дій між суб’єктами реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти (службами у справах дітей, центрами соціальних  служб для сім’ї, дітей та молоді, органами місцевого самоврядування,  керівниками та засновниками закладів освіти, територіальними органами  (підрозділами) Національної поліції України) здійснюється згідно з Планом  заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в закладах  освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2020  № 293 (зі змінами). План заходів спрямований на забезпечення регулярного  інформаційного обміну, узгодження завдань та дій щодо запобігання та протидії  булінгу (цькуванню) між суб’єктами реагування на випадки булінгу (цькування)  в закладах освіти на території відповідної адміністративно-територіальної  одиниці.

Міністерство освіти і науки зосереджує увагу на виконанні органами та  закладами освіти в межах компетенції:

• законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію  домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229. 

Ресурс доступу. Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому  насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2021 р. № 145. Ресурс доступу. Плану невідкладних заходів із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від  такого насильства, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 21.04.2021р. № 361.

З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії  домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від  домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного  реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047  затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки  домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами  та службами.

Ресурс доступу.

Пропонуємо використовувати матеріали з питань запобігання та протидії  домашньому насильству, що розміщені на офіційному сайті ДНУ «Інститут  модернізації змісту освіти». 

Ресурс доступу.

Натепер держава гарантує кожному громадянину право на отримання безоплатної правової допомоги. Для отримання такої допомоги варто  зателефонувати за номером Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово та  безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). Важливо: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Наголошуємо, що на доступному місці у закладі освіти варто розмістити  контактну інформацію про керівників та педагогічних працівників закладу освіти, до яких, відповідно до посадових обов’язків, можуть звертатися учасники  освітнього процесу для оперативного вирішення питань, що стосуються  збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини; номер  телефону 1547 Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства;  телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).

Принагідно інформуємо, що Міністерство внутрішніх справ України  запустило у Telegram чат-бот «ДійПротиНасильства» щодо протидії домашньому насильству, який надасть максимально вичерпну інформацію про домашнє насильство, підтримку та допомогу в цьому питанні.  

За допомогою чат-боту можна:

• викликати служби допомоги (поліцію і швидку);
• переадресувати на спеціалістів безоплатної правової допомоги, які своєю  чергою нададуть юридичну консультацію в онлайн-режимі;
• надати контакти інших служб допомоги;
• роз’яснити, що таке домашнє насильство та як протидіяти цьому явищу,  повноваження органів і установ, які здійснюють заходи з попередження  домашнього насильства.

Міністерство освіти і науки зосереджує увагу на виконанні органами та  закладами освіти в межах компетенції Плану заходів з реалізації Національної  стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року,  затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1335-р.

Ресурс доступу.

Варто зазначити, що кількість правопорушень проти дітей зросла на майже 20% у 2020 році порівняно з 2019. Понад 5,2 тис дітей постраждали від злочинів. На 37% зросла кількість дітей, які постраждали від насильницьких дій  сексуального характеру, зокрема зґвалтування.

Зауважуємо, що профілактичний облік дітей здійснюється відповідно до  наказу Міністерства внутрішніх справ від 19.12.2017 № 1044, зареєстрованого в  Міністерстві юстиції України 07 червня 2018 р. за № 686/32138 (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ № 488 від 25.06.2020) «Про затвердження  Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної  поліції України».

Профілактичний облік дітей - комплекс заходів із взяття на облік,  наповнення та підтримання в актуальному стані баз даних, що входять до єдиної  інформаційної системи МВС, стосовно дітей, щодо яких здійснюється  профілактична робота.

Ресурс доступу.

Ситуація щодо кримінальних правопорушень у дитячому середовищі  спонукає до проведення чіткої взаємодії всіх зацікавлених органів та служб на  місцевому рівні. 

Враховуючи викладене, Міністерство вважає, що профілактика кримінальних правопорушень спонукає до формування правової культури учнів, виявлення та усунення причин і умов, що сприяють учиненню дітьми злочинів, подолання девіантної поведінки.

Рекомендуємо:

• проаналізувати стан справ та посилити індивідуальну корекційну роботу з  дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які мають  ознаки агресивної поведінки;
• провести інформаційно-просвітницьку роботу з батьками та законними  представниками дітей, схильних до протиправної поведінки, сприяти в організації  позакласної зайнятості цієї категорії дітей, зокрема в літній період;
• налагодити міжвідомчу взаємодію з підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України, службами у справах дітей, соціальними службами для сім’ї, дітей та молоді тощо.

Звертаємо увагу, що Департамент захисту інтересів дітей та протидії  насильству Офісу Генерального прокурора України з метою діджиталізації  процесу спілкування з дітьми, які стали жертвами злочинів або свідками  правопорушень, ініціюватиме створення для них online-каналів довіри в  соціальних мережах та месенджерах, зокрема в Instagram, Snapchat або Telegram.

Завдяки такій ініціативі неповнолітні матимуть змогу написати про  вчинення злочину проти них з можливістю надання аудіо- та фотофайлів, а також  отримати первинну правову, психологічну та медичну допомогу, у разі нанесення  їм тілесних ушкоджень.

На сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» розміщений оновлений  перелік програм, а саме: профілактичних та/або корекційних програм для дітей у  контакті із законом; навчальних програм для спеціалістів в галузі профілактики  правопорушень серед дітей та роботи з дітьми у контакті із законом. https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/korysni-posylannya/

Пропонуємо перелік навчальних програм, підручників та навчально методичних посібників з основ психології та соціальної педагогіки, які були  схвалені для використання комісією з психології та педагогіки Науково методичної ради МОН України у період із 2017 по 2020 роки, в тому числі  програми з профілактики правопорушень серед дітей (лист МОН від 20.08.2020  № 6/1015-20) https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni programi-pidruchniki-ta-navchalno-metodichni-posibniki-rekomendovani-mon

Актуальною у 2021/2022 н. р. залишається профілактична робота щодо  протидії торгівлі людьми. 

Статистичні дані щодо ситуації з протидії торгівлі людьми в Україні  розміщені на сайті Міжнародної організації з міграцій (МОМ). Ресурс доступу.

Суголосно до статей 7, 9, 20, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про протидію  торгівлі людьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.173) http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3739-17) вважаємо за доцільне:

• педагогічним працівникам закладів освіти пройти он-лайн курси  підвищення кваліфікації з питань протидії торгівлі на сайті Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні http://stoptrafficking.org
• продовжувати включати до програм підготовки, перепідготовки і  підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної  педагогічної освіти курси, лекції та практичні заняття з питань протидії торгівлі  людьми, зокрема, використання електронного курсу «Основи протидії торгівлі  людьми» (режим доступу: www.ctcourse.org.ua);
• впроваджувати за рахунок варіативної складової програму виховної роботи  з питань протидії торгівлі дітьми для учнів 7-10 класів «Особиста гідність. Безпека  життя. Громадянська позиція» (http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/5457-);
• впроваджувати гуртки та факультативи для учнів 7 – 10 класів закладів  загальної середньої освіти «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська  позиція»;
• проводити інформаційні кампанії до 30 липня - Всесвітнього дня протидії  торгівлі людьми; 18 жовтня - Європейського дня боротьби з торгівлею людьми; 2 грудня - Міжнародного дня за відміну рабства; 10 грудня - Міжнародного дня  захисту прав людини;
• розвивати співробітництво із громадськими та міжнародними організаціями  і фондами;
• налагодити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей  з питань профілактики торгівлі людьми;
• поширювати серед учасників освітнього процесу інформацію про діяльність Кол-центру Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі  людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою  статі та насильству стосовно дітей за скороченими телефонними номерами: 1578
• з питань протидії торгівлі людьми; 1588 з питань запобігання та протидії  домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно  дітей;

Національної безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та  консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій  (МОМ) в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з  мобільних) www.527.org.ua

На офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації  змісту освіти» Міністерства освіти і науки України створено електронний банк  курсів (спецкурсів), які впроваджуються у вищих навчальних закладах та в  системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників (розділ «Діяльність.  Захист прав людини».

Ресурс доступу.

Запобігання вживання дітьми та учнівською молоддю наркотичних та  психотропних речовин повинно займати належне місце в організації виховного  процесу закладу освіти.

Звертаємо увагу на впровадженні в освітньому процесі апробовані  передовою міжнародною та вітчизняною практикою профілактичних стратегій  формування життєвих навичок, розроблення нових і удосконалення чинних  програм та методик розв’язання наркотичних і алкогольних проблем згідно з  вимогами МОН до наукових, науково-методичних та освітніх видань, згідно з  наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2020 року № 931, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 року за  № 1119/35402, затверджено порядок надання грифів навчальній літературі та  навчальним програмам. 

Надання грифа об’єктам грифування є рекомендацією для використання їх  в освітньому процесі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної  середньої освіти, закладів дошкільної, спеціалізованої та професійної (професійно-технічної) освіти. 

Ресурс доступу.

Важливо формувати в дітей, учнівської та студентської молоді життєвих  навичок, уміння протистояти ризикам і загрозам, пов’язаним з наркотиками; здійснювати комплекс профілактичних заходів, спрямованих на підвищення  психолого-педагогічної компетентності батьків, формування у них свідомого відповідального ставлення до виконання обов’язків, пов’язаних з  утриманням, вихованням та освітою дітей;

• впроваджувати в програми підготовки та перепідготовки педагогічних  працівників сучасні методики профілактичної роботи з подолання негативних  проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді;
• створювати методики раннього виявлення дітей, які належать до груп  ризику через їх незахищеність та інші чинники, що можуть призвести до початку  вживання наркотиків (діти, батьки яких перебувають у трудовій еміграції за  кордоном; діти із сімей з проблемами залежності; діти, що отримали психологічні  травми внаслідок жорстокого поводження або сексуального насильства,  безпритульні), сприяння захисту їх прав та недопущення соціального  відторгнення тощо. 

При цьому інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 10  липня 2019 року № 689 затверджено Порядок проведення моніторингу  наркотичної та алкогольної ситуації в Україні.

Ресурс доступу.

Звертаємося до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та  Київської міської державної адміністрації організувати виконання та надати в  межах компетенції Міністерству освіти і науки моніторингові показники, які  містять інформацію про проведені у 2021/2022 навчальному році профілактичні  заходи, спрямовані на зниження рівня вживання психотропних речовин, за  формою згідно з додатком 7 зазначеної Постанови. Інформацію надсилати на  електронну адресу psyche-logos@ukr.net до 01 квітня 2022 року.

Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки  дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив  соціальних мереж в інтернеті. Для підвищення обізнаності педагогічних  працівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей Міністерство освіти і науки

України розробило рекомендації для проведення додаткових профілактичних  заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків. Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-neobhidnosti-provedennya-dodatkovih profilaktichnih-zahodiv-v-seredovishi-ditej-ta-pidvishennya-obiznanosti-batkiv

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav ditini/bezpeka-ditej-v-interneti

В Україні існує позитивний досвід вирішення актуальних питань молоді.  Водночас існує багато викликів, пов’язаних з необхідністю самореалізації та  розвитку потенціалу молоді в Україні, її участі та інтеграції у суспільне життя, що  розвиватиме її національну свідомість на основі суспільно-державних цінностей  та відповідального громадянства, надаватиме молоді можливості для успішної  реалізації і соціалізації, підвищить рівень її громадянських компетентностей, її  спроможність бути самостійним, життєстійким, активним, патріотичним і  відповідальним учасником суспільного життя.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 579 затверджено Державну цільову соціальну програму «Молодь України» на 2021- 2025 роки. Ресурс доступу.

Концепцію Програми схвалено розпорядженням Кабінету  Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1669.

Метою Програми є створення можливостей для самореалізації та розвитку  потенціалу молоді в Україні, її участі та інтеграції у суспільне життя. В організації виховної роботи в закладі освіти особлива роль належить  класним керівникам. Діяльність класного керівника регламентується  «Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної  середньої освіти» затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 року № 434, затвердженим в Міністерстві юстиції України 26  вересня 200р. за №659/4880.

Ресурс доступу. Принагідно повідомляємо, що відповідно до частини другої статті 2 Закону  України «Про освіту» листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи  органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції  України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є  нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми. Зауважуємо що суголосно до статті 26 Закону України «Про освіту» від  05.09.2017 № 2145-VIII керівник закладу освіти здійснює безпосереднє  управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську  та іншу діяльність закладу освіти.

 письма МОН

 

Методичні рекомендаціі щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти 1-4 –х класів  опорного закладу «Чутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області»

 

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання результатів навчання здобувачів освіти 1-4 класів опорного закладу  «Чутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об’єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюється у процесі:

     формувального оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;

     підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивні результати навчання учня/учениці у 1-2 класах – вербальною оцінкою,  у 3-4 класах – рівневою оцінкою на підставі рішення педагогічної ради. Рівень результату навчання визначається з урахування динаміки його досягнення та позначається буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Формування оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти (додаток 1).

Основою формулювання оцінювальних суджень є  Рамка оцінювання результатів навчання та очікувані результати, окреслені в освітній програмі. Учитель  співвідносить результат виконаного завдання з описом характеристики результатів навчання, конкретизує його відповідно до змісту завдання, передбаченого для досягнення очікуваного результату, та озвучує/записує оцінювальне судження.

З метою побудови освітнього процесу з урахуванням даних про навчальний поступ учнів проводиться поточне оцінювання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання відбувається під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці.

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року проводяться тематичні діагностувальні роботи, які плануються через кожні 16-20 навчальних годин опрацювання програмового матеріалу. Загальна кількість тематичних діагностувальних робіт з різних предметів вивчення/інтегрованих курсів дидактично обґрунтована. Під час складання календарно-тематичного плану дотримується санітарний регламент для опорного закладу: тематичні діагностувальні роботи проводяться з урахуванням розкладу уроків і не більше 1 тематичної діагностувальної роботи на навчальний день.

Обсяг завдань у тематичній діагностувальній роботі визначається з урахуванням вікових можливостей учнів виконати завдання протягом 1 навчальної години, а зміст завдань, види навчальної діяльності добираються з урахуванням специфіки предмета вивчення, готовності учнів виконати завдання для виявлення результату.

З предметів мовно- літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт містить такі навчальні завдання: аудіювання (2-4 кл.), читання вголос (1-4 кл.), читання мовчки (3-4 кл.), читання напам’ять (2-4 кл.), роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.), діалог (усно/письмово, 2-4 кл.), усний переказ (2-4 кл.), письмовий переказ (3-4 кл.), усний твір (2-4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1-4 кл.), диктант (2-4 кл.), робота з мовними одиницями (2-4 кл.).

 

Зведений перелік тематичних діагностувальних робіт

які проводяться в 1-4 класах з української мови

Вид перевірки	1 клас		2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Читання*	–	1	–	–	–	–	–	–
Списування	–	1	1	1	1	1	1	1
Диктант	–	–	2	1	1	2	1	2
Робота з мовними одиницями	–	–	1	2	1	2	1	2
Письмовий переказ	–	–	–	–	1	–	1	–
Діалог (усно або письмово)**				1	1		1
Державна підсумкова атестація	–	–	–	–	–	–	–	1
Загальна кількість перевірок за семестр	–	2	4	5	5	5	5	6

*у 2 класі сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках читання , у 3-4 –их класах на уроках літературного читання;

** форма перевірки діалогу (усно або письмово) – за вибором учителя.

Зведений перелік тематичних діагностувальних робіт , які проводяться

в 2-4 класах з літературного читання

 

Вид перевірки	2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Читання вголос (усно). ТДР № 4 і № 8	1	1	1	1	1	1
Читання мовчки (письмово). ТДР № 2 і № 6	-	-	1	1	1	1
Аудіювання (письмово). ТДР у 3-4 класах № 1 і № 5; у 2 класі    № 1, № 2, № 5, № 6	2	2	1	1	1	1
Усний переказ прочитаного твору (усно). ТДР № 3	1	-	1	-	1	-
Робота з літературним твором (письмово). ТДР № 7	–	1	-	1	-	1
Загальна кількість перевірок за семестр	4	4	4	4	4	4

 

Орієнтовний розподіл поточної перевірки уміння читати напам’ять

Вид поточної перевірки	2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Читання напам’ять віршованих текстів	2	2	3	2	3	3
Читання напам’ять прозових текстів	-	-	-	1 уривок з казки (30-35 слів)	1уривок з казки (35-40 слів)	1 уривок з оповідання (35-40 слів)

 

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (англійська мова) система тематичних діагностувальних робіт містить такі навчальні завдання: аудіювання (1-4 кл.), читання (2-4 кл.), говоріння (1-4 кл.), письмо (2-4 кл.).

 

З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими або такими, які передбачають перевірку одного із результатів навчання. Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року передбачає виявлення стану сформованості навичок усних обчислень.

 

Зведений перелік тематичних діагностувальних робіт,

які проводять в 2-4 класах з математики

Вид перевірки	2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Тематична діагностувальна робота	4	3	4	4	4	4
Тематична діагностувальна робота з перевірки сформованості навичок усних обчислень		1		1		1
Державна підсумкова атестація	–	–	–	–	–	1
Загальна кількість перевірок за семестр	4	4	4	5	4	6

 

З інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 2-4–их класах проводиться по 3 тематичні діагностувальні роботи щосеместру, які містять тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми.

 

Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька», і «Фізкультурна» не проводяться.

 

Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Такі судження фіксуються у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів та повідомляються учням та їхнім батькам.

Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальної роботи.

 

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік.

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік є результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. При визначенні підсумкової оцінки за рік ураховується динаміка досягнення того чи іншого результату навчання.

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» здійснюється шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання та з урахуванням динаміки формування результату навчання.

З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов’язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування. Учитель фіксує на носії зворотного зв’язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання, дотримується конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання. У разі виявлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати,  учитель пропонує  їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.

 

Підсумкова (річна) оцінка визначається з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного предмета/інтегрованого курсу записуються номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу - записуються ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.

У1-2 класах у кожній колонці фіксується стан сформованості обов’язкових результатів навчання (Сформовано - V; ще формується - нічого не записувати). В 3-4 класах використовують рівневу оцінку (В/Д/С/П), і замість позначки V - записується перша буква назви рівня, якому відповідає результат навчання.

У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» записується лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

 

У свідоцтві досягнень учня  надається розгорнуту характеристику результатів навчання учня/учениці, здобутих протягом навчального року. Для здобувачів початкової освіти  розроблені два примірні зразки свідоцтв досягнень, окремо для кожного циклу навчання. Обидва примірні зразки свідоцтв досягнень містять такі частини: «Характеристика навчальної діяльності», «Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей», «Рекомендації вчителя», «Побажання батьків».

У першій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня   надається характеристика навчальної діяльності учня, показники якої підлягають лише вербальному оцінюванню з висновком: показник виявляється під час навчальної діяльності, що у графі «Сформовано (V)/ще формується» позначати V.

У другій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня  фіксується оцінка щодо сформованості того чи іншого результату навчання за освітніми галузями. У 1-2 класах у графі «Сформовано (V)/ще формується//Рівень результату навчання» стан сформованості результату навчання  позначається V , aбo позначення не робити (якщо результат ще формується), що як i в попередньому випадку надає перспективу для подальшого формування результату навчання. У 3-4 класах у графі «Сформовано (V)/ще формується//Рівень результату навчання»  позначається буквами В/Д/С/П .

У частині «Рекомендації вчителя» словесно конкретизується сформованість результатів навчання учнів та окреслюються орієнтири індивідуальної траєкторїі навчання учня/учениці.

У частині «Побажання батьків/осіб, що ïx замінюють» батьки/особи, що ïx замінюють можуть записувати власну думку щодо результатів навчання їхніх дітей, висловлювати побажання щодо подальшої співпpaцi із опорним закладом з питання навчання дитини.

Свідоцтво досягнень підписує учитель класу, батьки учня, керівник  опорного закладу. Оригінал документа  зберігається батьками учня/учениці чи особами, що ïx замінюють. Копія документа з відміткою «Згідно з оригіналом», що закріплено печаткою,  зберігається в особовій справі учня.

В особовій справі лише зазначається рішення про переведення до наступного класу.

Підставою для зарахування учнів до 5 класу є свідоцтво досягнень учня, у якому результати навчання  схарактеризовані рівневою оцінкою, що затверджено рішенням педагогічної ради.

Ураховуючи, що кожен учень/кожна учениця мають певні обдарування до хоча б одного виду навчальної діяльності, за підсумками навчального року учні нагороджуються відзнаками (грамотами, дипломами, подяками) школи за індивідуальні досягнення.

 

Додаток 1

Рамка оцінювання результатів навчання здобувачів

 початкової освіти

Рівень результатів навчання	Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці
Високий	Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивно - творчому рівні реалізації навчальної діяльності у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає ïx та взаємопов’язані з ними об’єкти; характеризує об'єкти, визначає ïx спільні й відмінні ознаки, властивості; установлює причиново-наслідкові зв'язки між об'єктами; класифікує об’єкти; застосовує й комбінує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей; знаходить за власною ініціативою необхідну додаткову інформацію з доступних джерел, узагальнює її, оцінює достовірність інформації; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему, діаграму)/текстову; прогнозує можливий результат, пропонує/випробовує різні способи виконання завдання; за потреби ставить запитання, що стосуються об'єктів завдань, i пропонує відповіді на них; підтримує дискусію щодо способів та результатів виконання завдань; співвідносить результати виконання завдань з припущеннями, робить висновок про досягнення результатів; обґрунтовує способи виконання завдань та ïx результати; аналізує й оцінює ïx, самостійно визначає раціональний спосіб/способи подолання виявленого утруднення, планує подальші навчальні дії
Достатній	Учень/учениця     виконує      навчальні    завдання      на продуктивному рівні реалізації навчальної діяльності в аналогічних типовим навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає ïx; називає самостійно істотні ознаки об'єктів, визначає спільні й відмінні ознаки, властивості об'єктів; угруповує об’єкти; установлює причиново-наслідкові зв'язки між об'єктами; застосовує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей; знаходить за власною ініціативою необхідну інформацію; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему)/текстову;         пояснює спосіб/способи виконання навчальних дій; дотримується послідовності пояснення; за потреби ставить запитання, що стосуються об'єктів завдань; ілюструє розуміння прикладами; контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати виконання завдань можливими способами, робить висновок про досягнення результатів; визначає утруднення/помилки, знаходить спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами, самостійно виправляє помилки
Середній	Учень/учениця        виконує       навчальні завдання                  на репродуктивному рівні реалізації навчальної діяльності у типових   навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: визначає об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає ïx; для досягнення результату потребує уточнень завдання; називає істотні ознаки об'єктів, установлює спільні й відмінні ознаки, властивості об'єктів, угруповує об’єкти відповідно до умови за наданими орієнтирами/уточненнями в процесі діалогу з учителем/однокласниками; відтворює навчальні дії за алгоритмом/схемою, водночас потребує роз'яснень для досягнення результату; знаходить інформацію у запропонованих джерелах; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю)/текстову за зразками/за допомогою вчителя;       коментує навчальні дії короткими реченнями з опорою на орієнтири (пам'ятку, зразок тощо); наводить приклади; перевіряє спосіб і результат виконання завдань за зразком, констатує правильність/ неправильність          результату;                визначає утруднення/помилки, долає виявлене утруднення/виправляє помилки з допомогою вчителя/однокласників.
Початковий	Учень/учениця     виконує    навчальні                                        завдання на рівні копіювання зразків після детального кількаразового ïx пояснення учителем за допомогою таких навчальних дій: розпізнає i називає об'єкти, про які йдеться в завданнях, за наданими орієнтирами; називає окремі ознаки об’єктів; відтворює окремі операції навчальних дій для досягнення результату, зокрема копіює зразок; знаходить інформацію у запропонованому джерелі за наданим орієнтиром (малюнком, ключовим словом, порядковим номером речення тощо); відтворює частини почутої/побаченої/ прочитаної інформації усно/за допомогою малюнка;        коментує окремі операції короткими репліками на основі пропонованих запитань; співвідносить результат виконання завдання із зразком; констатує за підказкою правильність/неправильність результату

ВИДИ КОНТРОЛЮ для укладання календарно-тематичного планування (за новим оцінюванням)

1. Мовно-літературна освітня галузь (мова навчання)

Тематичні діагностувальні роботи мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) можуть містити такі навчальні завдання:

• аудіювання (2-4 кл.),
• читання вголос (1-4 кл.),
• читання мовчки (3-4 кл.),
• читання напам'ять (2-4 кл.),
• роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.),
• діалог (усно/письмово, 2-4 кл.),
• усний переказ (2-4 кл.),
• письмовий переказ (3-4 кл.),
• усний твір (2-4 кл.),
• письмовий твір (4 кл.),
• списування (1-4 кл.),
• диктант (2-4 кл.),
• робота з мовними одиницями (2-4 кл.).

Комбінації навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель добирає самостійно.

Протягом начального року види навчальних завдань у діагностувальних роботах можуть повторюватись.

Діагностувальна робота може бути представлена у тестовій формі (завдання закритого і відкритого типів).

2) Математика

Тематичні діагностувальні роботи можуть бути:

• комбінованими, зокрема містити тестові завдання закритого й відкритого типів,
• навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел,
• обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей,
• розв'язування рівнянь,
• уміння розв'язувати задачі,
• розпізнавання й побудову геометричних фігур,
• оперування величинами

Тематична діагностувальна робота може містити перевірку одного із результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв'язувати задачі...).

Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може містити виявлення стану сформованості навичок усних обчислень (охоплювати різні змістові лінії навчальної програми з математики).

3) Природнича, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична освітні галузі

Тематичні діагностувальні роботи можуть містити:

• тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу,
• практичні роботи з картами, приладами, моделями,
• графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми

4) Тематична діагностувальна робота в 3-4 класах може бути комплексною: зміст охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі.

5) Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення освітніх галузей «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», курсів за вибором не проводять.

Кількість і періодичність діагностувальних робіт учитель визначає самостійно.

Загальна кількість тематичних діагностувальних робіт з різних предметів вивчення/інтегрованих курсів має бути дидактично обґрунтованою: через кожні 16-20 навчальних годин.

Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”1) https://www.youtube.com/watch?v=Z9jTT0ULJTM...

Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2021/2022 навчальному році

 На виконання п. 295 Плану роботи Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» на 2021 рік (наказ ДНУ ІМЗО від 28.12.2020 № 97) відділом STEM-освіти розроблено методичні рекомендації щодо розвитку STEMосвіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2021/2022 навчальному році (додаток). Просимо поінформувати керівників закладів освіти та педагогічних працівників області про методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2021/2022 навчальному році. Матеріали розміщено на веб-сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (режим доступу: http://www.imzo.gov.ua). Директор Євген БАЖЕНКОВ Виконавець: Лозова Оксана. 248 24 65 Додаток до листа ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 11.08.2021 № 22.1/10-1775 Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2021/2022 навчальному році Розвиток національної економіки, забезпечення конкурентоспроможності нашої держави можливий шляхом ефективної взаємодії економіки, науки, освіти, здійснення заходів щодо розвитку людського капіталу, залучення інновацій у всіх сферах діяльності суспільства. Актуальною проблемою для науки і практики, з огляду сучасних освітніх тенденцій, є формування компетентностей, світоглядних позицій та життєвих цінностей, ефективного засвоєння знань з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь щодо подальшого використання їх у професійній діяльності. Розвиток STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2021/2022 навчальному році здійснюється з урахуванням плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEMосвіти) до 2027 року, що визначає комплекс заходів, пов’язаних з формуванням і розвитком навичок науково-дослідницької та інженерної діяльності, винахідництва, підприємництва, ранньої професійної самовизначеності, популяризацією науково-технічних та інженерних професій. План заходів передбачає: - проведення конференцій, семінарів, симпозіумів з питань використання новітніх методик STEM-освіти для педагогічних та науково-педагогічних працівників; - створення баз даних або інтерактивних карт закладів освіти, які впроваджують STEM-освіту, та їх постійне оновлення; - проведення конкурсів, турнірів, олімпіад, інтелектуальних змагань, літніх шкіл, всеукраїнських фестивалів науки для здобувачів освіти, педагогічних працівників; - проведення профорієнтаційних заходів для здобувачів освіти у форматі проєктів «Професії майбутнього», тижнів з популяризації STEM-освіти тощо; - підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників з питань використання новітніх методик STEM-освіти; - створення нових STEM-центрів та STEM-лабораторій, розширення напрямів їхньої діяльності, оснащення обладнанням природничо-математичних кабінетів у закладах освіти; - оновлення дизайну пришкільних ділянок; - сприяння функціонуванню закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування; - упровадження та підтримка гуртків і секцій науково-технічного напряму закладів позашкільної освіти; 2 - розроблення та впровадження сучасних методик дистанційного навчання природничо-математичних предметів; - забезпечення поповнення бібліотек закладів освіти якісною науковопопулярною та науковою літературою; - здійснення досліджень та підготовка рекомендацій з використанням методик природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в закладах освіти тощо. Ініціативу Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (відділ STEM-освіти) щодо розвитку STEM-освіти в Україні активно підтримують обласні координатори з питань STEM-освіти у закладах післядипломної педагогічної освіти, які розробляють, узгоджують регіональні програми заходів (конференції, майстер-класи, воркшопи, тренінги, панельні дискусії, конкурси тощо). Активна співпраця із закладами загальної середньої та позашкільної освіти зумовлює системну реалізацію напрямів STEM-освіти. Нормативно-правове забезпечення Розвиток STEM-освіти у закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2021/22 навчальному році здійснюється відповідно до: законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про культуру»; Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р; Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 960-р); Плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничоматематичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року № 131-р; Плану заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 320-р; Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 листопада 2000 року № 522, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 року за № 946/5167 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30 листопада 2012 року № 1352); наказів Міністерства освіти і науки від 17.05.2017 року № 708 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою: «Науково-методичні засади створення та функціонування Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)» на 2017-2021 роки»; від 13.04.2018 року № 366 «Про реалізацію інноваційноосвітнього проекту всеукраїнського рівня за темою «Я– дослідник» на 2018-2021 роки»; від 12.06.2019 року № 830 «Про розширення бази реалізації інноваційного освітнього проекту всеукраїнського рівня за темою «Я – дослідник» на 2018–2021 роки»; від 07.02.2020 року № 143 «Про затвердження 3 Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи»; від 29.04.2020 № 574 «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій» та інших законодавчих актів. Організаційна та навчально-методична робота Інформацію з питань організації навчання за напрямами та проблематикою STEM-освіти педагогічні працівники можуть отримувати з офіційних сайтів Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Українського державного центру позашкільної освіти, Національного центру «Мала академія наук України», Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, Українського державного центру національно-патріотичного, краєзнавства і туризму учнівської молоді, ДЗВО «Університет менеджменту освіти НАПН України», Інституту педагогіки НАПН України, Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. М. Ярмаченка НАПН України, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, закладів післядипломної педагогічної освіти та інших освітніх установ. Особливої актуальності набуває проблема розробки, створення та впровадження ефективних освітніх програм, які сприятимуть адаптації здобувачів освіти до життя в суспільстві економіки знань. У рамках реалізації Всеукраїнського освітнього проєкту «Я – дослідник» було створено та апробовано інноваційні навчальні програми для ефективного формування природничо-математичної освіти молодших школярів. Реалізація цих навчальних програм базується на застосуванні активних методів навчання, ІТ- й STEM-технологій. Детальніше за покликанням: http://yakistosviti.com.ua. У ході організації навчальної діяльності науково-педагогічні працівники закладів освіти можуть використовувати серію методичних розробок «Я – дослідник» для учнів 2-9 класів (близько 30 навчально-методичних посібників), варіативний курс «STEM-Lab» для учнів 5-9 класів та інші. Розроблено електронний ресурс для інформаційного забезпечення цього проєкту. Детальніше за покликанням: http://yakistosviti.com.ua. В умовах реалізації концепції «Нова українська школа», перезавантаження змісту освіти відбувається пошук ефективних рішень щодо подолання ізольованого викладання навчальних предметів й створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес орієнтований на діяльнісний, практикоорієнтовний, інтегрований підходи. Наказом Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» 75 модельним навчальним програмам для базової середньої освіти, у змісті яких реалізуються концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelninavchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsyapoetapno-z-2022-roku та https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/). Модельні навчальні програми створено відповідно до Переліку модельних навчальних програм для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, 4 затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 року № 235. Модельна навчальна програма — це документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі у порядку, визначеному законодавством. Модельні навчальні програми стануть основою для розроблення нової навчальної та навчально-методичної літератури для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, зокрема за напрямами STEM-освіти. Педагогічним колективам радимо ознайомитися з новими нормативними, методичними матеріалами (https://imzo.gov.ua/prezentatsii-model-nykh-navchal-nykh-prohram-dlia-5-6-klasivzakladiv-zahal-noi-seredn-oi-osvity/ та http://yakistosviti.com.ua/uk/SEREDNIASHKOLA). Вищезазначена кількість модельних навчальних програм не є остаточною, оскільки авторські колективи і надалі можуть розробляти такі програми для впровадження нового змісту базової середньої освіти в освітній процес. Заклади освіти, які мають досвід системного розвитку STEM-освіти, апробовані курси можуть на основі модельних навчальних програм, які отримали гриф, розробляти навчальні програми зі STEM-предметів, STEM-інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж передбачено Державним стандартом базової середньої освіти та/або відповідними модельними навчальними програмами. Такі навчальні програми затверджуються педагогічною радою закладу освіти. Запровадження інтегрованих курсів у середній ланці стане своєрідним містком для профільної освіти у старшій школі, яка почне свій рух з 2027 року. Навчальні програми природничо-математичної освіти (STEM-освіти) спрямовані на задоволення попиту на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей, у тому числі науково-дослідницьких навичок: проведення наукових досліджень, висунення, обґрунтування і перевірка гіпотези, експериментування, аналіз даних та підготовка висновків, що підтверджують, спростовують або модифікують гіпотезу, а також спостереження, вимірювання, прогнозування, використання просторово-часових зв’язків, інтерпретація даних. Наслідки пандемії короновірусної хвороби (Covid-19) та введення карантинних заходів у освітній процес зумовили необхідність активного упровадження моделі «змішаного навчання» - поєднанні традиційних підходів та онлайн-навчання, спрямованого на отримання та закріплення на практиці знань в процесі самостійної роботи учнями. Найпоширенішим різновидом «змішаного навчання» є модель навчання «перевернутий клас», особливістю якого є те, що засвоєння нового матеріалу учнями відбувається самостійно (під час перегляду навчальних відеоматеріалів, ілюстрацій або інформаційних ресурсів, проходження тестів та вправ на початкове засвоєння теми), а під час роботи в класі учні разом з вчителем виконують завдання з даної тематики, поглиблюючи знання вивченого матеріалу (розв’язують практичні задачі, виконують дослідницькі завдання тощо). 5 Детальніше за покликанням: https://naurok.com.ua/post/model-navchannyaperevernutiy-klas-zminyuemo-osvitniy-proces Враховуючи матеріально-технічне забезпечення закладу освіти та рівень сформованості освітніх компетентностей здобувачів освіти, педагоги можуть обирати різні види «змішаного навчання», з якими можна ознайомитись за покликанням: https://osvitoria.media/experience/uroky-dogory-drygom-yak-inavishho-vchytelyu-zastosovuvaty-zmishane-navchannya/. Забезпеченню рівного доступу кожного учасника до якісної освіти є дистанційні форми навчання. Докладніше про організацію дистанційної форми навчання можна ознайомитися за покликанням: http://surl.li/ckqz та https://nus.org.ua/tags/383/ Слід наголосити, що поєднання традиційного та дистанційного навчання сприяло упровадженню новітніх підходів та форм навчання: мобільне навчання, змішане навчання, адаптивне навчання, соціальне-емоційне-етичне навчання (СЕЕН), педагогіка партнерства тощо. STEM-навчання є одним із сучасних підходів організації освітнього процесу, що поєднує в собі міждисциплінарний, міжгалузевий і проєктний підходи. Якісно та продуктивно вирішувати педагогічні задачі під час STEMнавчання допомагає інтеграція навчального процесу. Актуальність даного процесу зумовлена можливістю сформувати уявлення цілісності об’єктивного світу, використанням проблемних ситуацій, що спонукає учнів досліджувати нові фактори й явища шляхом збільшення інформативності матеріалу, його прикладного значення. Відповідно, інтегрований урок/заняття – це спеціально організований урок/заняття, мета якого може бути досягнута при об’єднанні ґрунтовних знань з різних предметів й спрямована на вирішення проблеми синтезу навколишнього середовища у прикладному аспекті. Структура інтегрованих уроків/занять відрізняється: чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємообумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі уроку, значною інформативною місткістю матеріалу. Інтегровані уроки/заняття є найважливішою частиною системи міжпредметних зв'язків. Основними структурними компонентами такого уроку/заняття є визначення проблеми; створення моделі дослідження; проведення дослідження; аналіз та інтерпретація даних; моделювання різних альтернатив рішення, вибір оптимального рішення та його реалізація. Найбільш актуальними типами інтегрованих уроків є урок формування нових знань (урок-подорож, урок-дослідження, урок-екскурсія, мультимедіаурок, проблемний урок), урок формування нових вмінь і навичок (урокпрактикум, урок-гра, урок-подорож), урок узагальнення та систематизації знань (ігри, конкурси, вікторини, урок-екскурсія, урок-аналіз контрольних робіт, урок-бесіда). Такі уроки створюють більше можливостей для вирішення сучасних навчально-методичних завдань. У впровадженні STEM-навчання щодо принципу інтеграції актуальною є проєктна діяльність. Виконання STEM-проєктів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на опанування методів наукового пізнання та їх практичній реалізації, зокрема, у повсякденній діяльності, пошук способів вирішення проблем, критичного оцінювання 6 одержаних результатів та формування наукового світогляду. Із планами, розробками навчальних STEM-проєктів можна ознайомитися на різних освітніх ресурсах, наприклад: STEM-школа, сайт Журналу «Колосок» (https://ekolosok.org/category/subheading/stem_projects/; https://e-kolosok.org/stem-uchytel/); портал «Освітній архів» (Education Closet, https://educationcloset. com/). Прикладом проєктної діяльності можуть виступати освітні хакатони. Дана форма роботи сприяє активізації практичної діяльності; розв'язання різноаспектних проблем; проявам творчості, креативності та реалізації здібностей й знань їх учасників. У процесі хакатону команди працюють над створенням, проєктуванням проблемного питання, виробленням плану рішення та представлення результату журі. ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» у партнерстві з CSR Ukraine, Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (ініціатива «Дівчата STEM»), Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні - UNFPA Ukraine проводять хакатони «STEM-урок: методичні підходи та гендерні стереотипи». На таких заходах освітяни не тільки отримують нові знання, доступ до сучасних ресурсів, але й мають змогу презентувати власні напрацювання та обмінюватися новими думками, ідеями, досвідом. Докладніше за покликанням: https://stem-lesson.info/stem-proiekti/ Невіддільною складовою STEM-освіти є мережа STEM-центрів, STEMлабораторій (у тому числі віртуальних). STEM-лабораторія – навчальний кабінет або приміщення закладу освіти, оснащене сучасними засобами навчання та обладнанням для залучення здобувачів освіти до навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності відповідно стандартів освіти, освітніх та навчальних програм з використанням проєктних технологій в освітньому процесі. Оснащення STEM-лабораторій здійснюється відповідно до Типового переліку комп'ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти та Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, затверджених Міністерством освіти і науки України. У контексті використання дистанційних технологій можна використовувати STEM-лабораторію МАНЛаб. Ресурс надає дистанційну й очну фахову методичну і технологічну допомогу в організації STEM-навчання здобувачів освіти. STEM-лабораторія МАНЛаб спеціалізується на дослідженнях з фізики, хімії, біології, географії, астрономії, екології, мінералогії. Освітнє середовище STEM-лабораторії МАНЛаб включає складові: інформаційно-технологічну (навчальні програми, методичні матеріали, віртуальні лабораторії); просторово-матеріальну (обладнання провідних вітчизняних та закордонних виробників); соціально-особистісну (учні загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, студенти вищих навчальних закладів, наукові, науково-педагогічні та педагогічні кадри, фахівціволонтери з різних галузей виробництва та ентузіасти розвитку STEM–освіти в Україні). Водночас, STEM-центр – це структурний підрозділ закладу освіти, утворений з метою забезпечення STEM-освіти. Напрямами діяльності STEM- 7 центру можуть бути програмування, штучний інтелект, електроніка, мехатроніка, біоніка, адитивні технології, числове програмне керування, комп'ютерне моделювання, фрезерні та лазерні технології, кліматичні, астрономічні, біологічні спостереження та опрацювання їх результатів, робототехніка, інженерія, ракетомоделювання, аерокосмічні технології, радіоелектроніка, авто-, авіа-, судномоделювання, тривимірне моделювання; хіміко-біологічні та агроекологічні технології; конструювання; веб-дизайн, основи відеотехнології, цифрове мистецтво тощо. Цікавим осередком розвитку наукового пізнання здобувачів освіти є музейний простір, що формує інтерес у молоді до науки, технічної творчості, винахідливості. Музеї науки надають знання через наукові, творчі й освітні заходи, майстер-класи, інтегровані уроки з різних предметів, лабораторні роботи тощо. Використання вищезазначених форм роботи, що органічно поєднуються з особливостями освітньої діяльності, дозволяють ефективно реалізувати вимоги концепції «Нова українська школа», сприяють формуванню у здобувачів освіти навичок науково-дослідницької й інженерної діяльності, винахідництва, підприємництва, ранньої професійної самовизначеності й готовності до усвідомленого вибору майбутньої професії. Участь здобувачів освіти у заходах Важливим аспектом STEM-освіти є забезпечення свідомого професійного самовизначення та становлення особистості дитини з урахуванням власних можливостей, індивідуальних особливостей і кон'юнктури ринку праці. З метою розвитку здібностей, які у подальшому можуть визначити вибір професії у сфері STEM, необхідно мотивувати здобувачів освіти брати участь у змаганнях, наприклад, з моделювання «розумних» пристроїв та пройти навчання з курсу «Розумне місто» (https://smartcityschool.com/), представити свої здобутки на фестивалях «Robotika», «Class ідея», «FIRST LEGO League», «FIRST LEGO League Junior» та багатьох інших, зокрема, регіональних заходах подібного формату. У 2021/2022 навчальному році здобувачі освіти різних вікових категорій можуть взяти участь в олімпіадах з предметів природничо-математичного циклу, змаганнях технічної творчості, освітньої робототехніки, які проводитимуться за підтримки Міністерства освіти і науки України, НЦ «Мала академія наук України». З розвитком напрямів STEM-освіти за останні роки зросла кількість заходів, на яких молодь на конкурсній основі може презентувати свої роботи, проєкти або позмагатись командою. Завдання педагогічного колективу та батьків допомогти долучитися до заходів, які відповідають уподобанням вихованців та сприяти участі в них. Також представити досвід, презентувати результати роботи, обмінюватися ідеями можна на тематичних заходах: фестиваль «STEM-весна – 2022» (березень - травень), «STEM-тиждень» (квітень), «Інженерний тиждень» (січень), «День науки в Україні» (травень). З метою подолання ґендерних стереотипів та підвищення можливостей побудови STEM-кар’єри бажано сприяти участі дівчат в програмах/заходах «Дівчата STEM» (https://vseosvita.ua/news/divcata-stem-osvitna-programa-aka- 8 zminue-majbutne-divcat-2765.html), «ІТ-дівчата», які організовують заклади вищої освіти, громадські організації, ІТ-компанії. Здобувачам освіти пропонується відвідати Музей науки у м. Києві, перший інтерактивний простір, що містить понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій. Музей проводить наукові, творчі й освітні заходи, майстер-класи, презентації книг та зустрічі з натхненними людьми. З освітніми програмами музею можна ознайомитися за покликанням: https://sciencemuseum.com.ua/. Музеї науки відкрито у м. Дніпро (https://dnepr.detivgorode.ua/smartzonemuzej-interaktivnyh-eksponatov/), м. Одеса (http://min.od.ua/), м. Львів (https://evrika.lviv.ua/), м. Тернопіль (https://science-centre-ternopil.business.site/), м. Хмельницький (https://khmelnytsky.com.ua/ua/info-muzey-cikavoyi-naukyevrika), м. Харків (https://find-way.com.ua/oblast/kharkivska/kharkiv/landautsentrmuzei-nauky-ta-navchalnyi-tsentr-universytet-karazina-kharkiv), м. Вінниця (https://www.tripadvisor.ru/Attraction_Review-g940873-d12445737-ReviewsScience_Museum-Vinnytsia_Vinnytsia_Oblast.html) м. Івано-Франківськ (https://nung.edu.ua/partner/naukove-mistechko-nova-energiya) тощо. Тематичні шкільні екскурсії для школярів проводить музей «Експериментаніум», під час яких детально розглядають теми: електрика та магнетизм, природа звуку, світло та колір, а також проводяться інтегровані уроки з різних предметів, лабораторні роботи відповідно до навчальних програм, гуртки з хімії та фізики. Докладніше за покликанням: http://experimentanium.com.ua/pro-muzej/pro-muzej/. Більш детальну інформацію про порядок, терміни проведення заходів можна дізнатися на веб-сайтах Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» та безпосередньо на однойменних сайтах заходів. Професійна майстерність педагогічних працівників Основною рушійною силою запровадження інновацій є педагогічні працівники, тому важливою складовою реформи Нової української школи є підготовка вчителів нової генерації, сприяння їх особистісному та професійному зростанню. З прийняттям нових нормативних актів педагогічні й науково-педагогічні працівники отримали можливість вільно обирати освітні програми, форми навчання, інституції та суб’єктів освітньої діяльності для підвищення кваліфікації свого професійного і загальнокультурного рівнів. Для того, щоб навчати по-новому, вчитель має отримати: академічну свободу; право на вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; можливість розроблення та впровадження авторських, модельних навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, насамперед методик компетентнісного навчання. Надзвичайно важливим є те, щоб обрані форми та види підвищення кваліфікації призводили до набуття нових або удосконалення наявних компетентностей. Обрати дистанційні курси підвищення кваліфікації, які відповідають усім новим правилам, можна на освітніх ресурсах «Educational Era», «Prometheus»; ГО «ЕдКемп Україна», ГО «Смарт Освіта», «Освіторія», 9 «На урок», «Всеосвіта», «Якість освіти», НЦ «STEAM train» та інші. Курси організовуються завдяки об’єднанню зусиль різних стейкхолдерів. Дієвим, доступним, безкоштовним рішенням щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників є навчання на дистанційних сесіях (лютий, серпень) проєкту «STEM-школа». Проєкт на партнерських засадах з 2017 року реалізовують ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», видавництво «Видавничий дім «Освіта», ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України. Навчальна програма спецкурсу затверджена Вченою радою ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». За результатами навчання слухачі отримують сертифікат затвердженого зразка з нарахуванням 15 академічних годин (0,5 ETSC) та зазначенням розвитку професійних компетентностей: професійно-педагогічної, інформаційно-цифрової. Відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (постанова КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (зі змінами й доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)) всі сертифікати можуть бути зараховані як підвищення кваліфікації. Під час сесії всі навчальні матеріали, ресурси розміщено у вільному доступі на платформі Українського проєкту «Якість освіти». Архів доступний за посиланням https://www.youtube.com/channel/UC4jca_1y4PgqGhpMgotSMPA/playlists Заклади освіти у цьому навчальному році мають час для обговорення основних положень реформи Нової української школи в наступній ланці освіти та можливість скласти навчальний план з переліком предметів та актуальних інтегрованих STEM-курсів для 5-6 класів. Щоб запровадити міжгалузеві навчальні курси, наприклад, з робототехніки, 3D-моделювання у закладі освіти необхідно створити відповідні матеріально-технічні умови для реалізації завдань освітньої програми, наприклад, створення STEM-лабораторії. Це також потребує спеціалістів з міжгалузевих курсів. Адміністрації закладів освіти необхідно скорегувати протягом 2021/2022 навчального року освітні траєкторії підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Для реалізації концептуальних підходів STEM-освіти бажано провести адвокаційні, навчальні заходи серед батьків та здобувачів освіти у середній школі, щоб у старшій вони були компетентними при виборі профільних STEMінтегрованих навчальних програм. Розвитку фахової майстерності буде сприяти участь протягом року в різнопланових заходах міжнародного, всеукраїнського, регіонального рівнів: науково-практичні конференції, семінари, вебінари, хакатони, конкурси. Зацікавити здобувачів освіти наукою і дати їм поштовх до розвитку власного інженерного потенціалу допоможе участь у проєкті «Інженерний тиждень - 2022», який традиційно проходить в січні. Організатори пропонують для проведення заходу готовий кейс методичних матеріалів за допомогою якого педагоги можуть на свій розсуд спланувати заняття. Реєстрація учасників розпочнеться 9.11.2021 на сайті проєкту «Інженерний тиждень» (https://engineeringweek.org.ua ) або фейсбук-сторінці (https://www.facebook.com/EngineeringWeekUA). З 1 березня по 31 травня проходитиме V Всеукраїнський фестиваль «STEM-весна – 2022». Масштабування фестивального руху щодо розвитку STEM-освіти в Україні щорічно активно підтримують заклади післядипломної 10 педагогічної освіти всіх регіонів, у яких є обласні координатори з упровадження STEM-освіти. Організаційний комітет, який затверджується наказом ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», спільно з обласними координаторами та партнерами розробляють програму заходів всеукраїнського, обласного рівня для проведення фестивалю «STEM-весна». У 2022 році програма заходів буде розроблена за напрями: - STEM-освітній простір: створення умов, нових STEMцентрів/лабораторій, розширення напрямів їхньої діяльності та сприяння навчанню за напрямами STEM-освіти; - моделюємо професійне майбутнє: профорієнтаційні заходи, що мотивують учнівську молодь обирати STEM-професії (практичні заняття/тренінги, змагання, конкурси, хакатони, турніри, виставки, фестивалі тощо); - STEM-педагог: заходи, що сприяють розвитку професійних компетентностей педагогічних працівників. Педагогічні колективи можуть пропонувати до обласних програм власні заходи (конференції, майстер-класи, воркшопи, тренінги, панельні дискусії, конкурси тощо). Участь у фестивальних подіях допомагає знайти освітянській спільноті рішення щодо створення моделі STEM-освіти. Активна співпраця з партнерами зумовлює реалізацію напрямів STEM-освіти у закладах освіти. У рамках V Всеукраїнського фестивалю «STEM-весна – 2022» відбудуться: Всеукраїнська науково-практична конференція «STEM – світ інноваційних можливостей» (березень), Всеукраїнська конференція «Освітня робототехніка» (березень - квітень), Всеукраїнська науково-практична конференція «STEM-освіта: науково-теоретичні аспекти, досвід впровадження, перспективи розвитку» (травень). Анонси конференцій будуть розміщені на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/). Під час фестивалю працює «Педагогічна STEM-майстерня», у рамках якої проводяться науково-практичні семінари, круглі столи, «Марафон STEMуроків», «STEM-кав’ярня», майстер-класи, хакатони. Учасники мають можливість ознайомитися з досвідом роботи переможців Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності, інноваційних освітніх проєктів, зокрема, конкурсів: на премію «Global Teacher Prize Ukraine», «Краща STEM-публікація», «Кращий STEM-урок», «Вчитель року за версією науково-популярного природничого журналу «КОЛОСОК». У рамках V Всеукраїнського фестивалю «STEM-весна – 2022» з 25 по 29 квітня 2022 року відділом STEM-освіти у тісній співпраці з партнерами буде проведено захід «STEM-тиждень – 2022» з метою реалізації положень Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), консолідації зусиль та обміну досвідом представників різних ланок освіти щодо розвитку напрямів STEM-освіти в Україні, участі у квітневих Європейських STEM-подіях. Заклади освіти, окремі педагоги активно долучаються до події, оскільки формат є альтернативою традиційним предметним тижням, так як організатори надають готовий методичний кейс матеріалів, педагоги мають академічну свободу щодо термінів, форм, методів проведення тощо. Етапи та терміни проведення події будуть оприлюднені у лютому 2022 року через соціальну мережу Facebook на сторінці групи «Відділ STEM-освіти ІМЗО». Соцмережа є основним 11 майданчиком проведення заходу та презентації його результатів. У 2022 році за сприяння партнерів один день буде присвячено дослідницький діяльності, планується проведення «День дослідника». Зареєстровані учасники отримають сертифікати, грамоти, подяки ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», а партнери проєкту відзначать учасників різноманітними призами та дипломами. На допомогу педагогічним працівникам щодо забезпечення та створення педагогічних умов для впровадження дослідницького методу навчання в освітній процес розроблено навчально-методичні матеріали, навчальні посібники з різних предметів і вікових груп. Докладніше ознайомитися з матеріалами можна за покликанням: http://yakistosviti.com.ua/uk/IA-doslidnik та https://ja-doslidnik.com/ Педагогам, відповідно до вектора свого фахового зростання, бажано використовувати всі пропозиції і долучатися до проєктів, які реалізують не тільки державні освітні установи, а й міжнародні, громадські організації. Відділ STEM-освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» на офіційному сайті та Фейсбук-сторінці «Відділ STEM-освіти ІМЗО» анонсує події і надає методичні рекомендації щодо їх організації та формату проведення. З метою підвищення фахової ерудованості, суспільного визнання, підвищення професійної майстерності педагоги можуть взяти участь у конкурсах/змаганнях: «Кращий STEM-урок» (сайт: https://stem-lesson.info), «Наука на сцені» (сайт: http://sons-ua.com/), інтернет-конкурс «Учитель року» за версією науково-популярного природничого журналу «Колосок» (сайт: www.kolosok.org.ua), «Геліантус – учитель» (сайт: http://helianthus.com.ua/), конкурс на здобуття премії «Global Teacher Prize Ukraine» (сайт: https://globalteacherprize.org.ua/) та інших. Важливого значення набуває проблема широкого висвітлення досвіду роботи науково-педагогічних працівників різних регіонів України. Творчим змаганням у цьому плані є Всеукраїнський захід «Краща STEM-публікація – 2021». Детальніше з умовами участі у заході можна ознайомитись на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за покликанням: https://imzo.gov.ua/events/krashcha-stem-publikatsiia-2021/. Матеріали (заявка учасника, текст публікації, рецензія наукового керівника) надсилаються до 25 грудня 2021 року у ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (відділ STEMосвіти) за адресою: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 36 з обов’язковою позначкою «Публікація» та на електронну адресу: stem@imzo.gov.ua. Результати заходу презентуються щорічно у березні-квітні під час Всеукраїнської науково-практичної комнференції «STEM - світ інноваційних можливостей» у рамках міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти». Переможці заходу нагороджуються Почесними грамотами, подяками ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кращі роботи публікуються у науково-педагогічних журналах. Педагогічні працівники можуть використовувати електронну версію анотованого каталогу «STEM-освіта: проблеми та перспективи», який уміщує перелік науково-практичних публікацій, що висвітлюють результати теоретичних й експериментальних досліджень з питань STEM-освіти (https://imzo.gov.ua/stem-osvita/anotovanyj-kataloh/), глосарій термінів STEM (https://imzo.gov.ua/stem-osvita/glosariy/), а також каталог інтернет-ресурсів зі 12 STEM-освіти, який можна використати для організації дистанційної роботи (Google Docs). Інформацію з питань STEM-освіти педагогічні працівники можуть отримувати з офіційних сайтів Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» та зі сторінок соціальних мереж, наприклад, приєднавшись до групи на сторінці Facebook – Відділ STEM-освіти ІМЗО (https://www.facebook.com/groups/805895179541236/).

Навчальні плани

! НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для 1-4 класів

ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

! Лист МОН № 1/9-415 від 03.07.18 року "Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році"

! Лист ІМЗО № 22.1/10-2573 від 19.07.18 року Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти у закладах загальної середньої та позашкільної освіти на 2018/2019 навчальний рік

Лист МОН № 1/9-364 від 12.07.16 року "Про організаційно-методичні засади забезпечення навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році"

! Лист МОН від 20.08.2018 № 1/9-503 “Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах загальної середньої освіти”

Початкова школа

! Наказ Мінсоцполітики № 1143 від 10.08.2018 року Пpo затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»

! Наказ МОН від 23.03.2018 № 283 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи"

! Наказ МОН № 1021 від 13.07.2017 року Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня

! Лист МОН № 1/9-190 від 02.04.18 року Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи

Наказ МОН від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ТА ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИ

! Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

Наказ МОН № 1222 від 21.08.13 року зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН №1009 від 19 серпня 2016 року Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти

Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

! Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

Лист МОН від 29.10.2007 N 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Ведення документації

Наказ МОН від 08.04.2015 № 412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».

НАВЧАЛЬНІ КАБІНЕТИ

Наказ МОН України від 13.02.2018 №137«Про затвердження Примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи».

ВИХОВАННЯ

Наказ МОН № 641 від 16 червня 2015 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах»;

ВСТУПНЕ СЛОВО МІНІСТРА

Ми починаємо реформу, яка на десятиріччя визначить освітній ландшафт України. Економічні негаразди, політичну нестабільність, бойові дії на Сході країни розглядаємо не лише як перешкоди для змін, а як причини, які зумовлюють їх необхідність. Освіта є ключовим елементом національної безпеки,  а людина – це найцінніший актив держави. Маємо перетворити освіту на чинник економічного зростання, джерело національної єдності, засіб соціального просування кожного громадянина.
Є політична воля до змін. Підготовлено базовий законопроект «Про освіту». Після його ухвалення буде представлено деталізований план становлення Нової української школи. Маємо запустити багато процесів одночасно: зупинити падіння якості та доступності освіти, орієнтувати її зміст на компетентності, «перенавчити» вчителів, змінити структуру школи, забезпечити ці перетворення ресурсами. При цьому – зберегти все найкраще, що є в українській школі.
Зійти зі шляху не дадуть експертна спільнота, громадянське суспільство, організації батьків і роботодавців, усі, хто брав участь у розробці нового базового Закону «Про освіту» і цих Концептуальних засад, а також у низці комунікативних заходів з підготовки реформи. Відомо: тільки освічена людина може бути справді вільною. Європейське суспільство, до якого ми прагнемо, – це суспільство освіченого загалу, суспільство високої культури і рівних можливостей. Таке суспільство забезпечує європейську якість життя. Таке суспільство ми прагнемо побудувати, коли проектуємо освітню реформу в Україні. Починаємо реформу, яка на десятиріччя визначить освітній ландшафт України. Ми прагнемо побудувати суспільство освіченого загалу.

Лілія Гриневич,Міністр освіти і науки України

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІН

За експертними прогнозами, у 2020 році найбільш затребуваними на ринку праці будуть вміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі. Але українська школа не готує до цього.
Як і 10, 20, 50 років тому, пересічний український школяр отримує в школі суму знань. За останні роки ця сума дуже збільшилася, як і значно зріс загальний інформаційний потік у світі. Учні спроможні лише відтворювати знання, проте часто не отримують вміння застосовувати їх для вирішення життєвих проблем.
Спосіб навчання  в сучасній українській школі не мотивує дітей до навчання. Матеріал підручників затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним матеріалом.
Учителі використовують переважно застарілі дидактичні засоби. Педагогів деморалізує низький соціальний статус та рівень оплати праці. Учитель не має справжньої мотивації до особистісного та професійного зростання.
Збільшується цифровий розрив між учителем і учнем. Багато педагогів ще не вміють досліджувати проблеми за допомогою сучасних засобів, працювати з великими масивами даних, робити і презентувати висновки, спільно працювати он-лайн у навчальних, соціальних та наукових проектах тощо.
Через хронічне недофінансування сектору сьогодні не всі громадяни України мають рівний доступ до якісної освіти, гарантований державою. Школа відтворює бідність: діти з незаможних родин мають гірші шанси отримати гарну освіту і піднятися соціальною драбиною.
Потрібна докорінна реформа, яка зупинить негативні тенденції, яка перетворить українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України.

МЕТА НОВОЇ ШКОЛИ

Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, Відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати середня Школа України. Центральне місце у системі освіти належить середній школі. На відміну від університету, в школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція  та професійні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

ФОРМУЛА НОВОЇ ШКОЛИ

В Україні, як і у всьому світі, набирає ваги так зване покоління Y, або «діти тисячоліття», які народилися між 1990 і 2000 роками. Їхні погляди, спосіб життя кардинально відрізняються від старших поколінь. Досить поглянути на організацію офісів провідних технологічних корпорацій, щоб зрозуміти, на що орієнтується креативний клас, який визначає обличчя сучасної економіки. Для них немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Робота не обов’язково має бути серйозною і нудною. Життя для них – це гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою.
На підході покоління Z. Цього року вперше підуть до школи діти, які народилися в 2010 році. Вони не обов’язково будуть поділяти погляди старших. Яке життя оберуть сьогоднішні першокласники? Якою б не була відповідь, маємо запропонувати майбутнім поколінням українців школу, яка буде для них сучасною.
Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху Нової школи. Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності.

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЛЯ ЖИТТЯ

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися  ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
Нові освітні стандарти будуть ґрунтуватися на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей ціложиттєвої освіти» (18.12.2006), але не обмежуватимуться ними.
У проекті нового базового Закону «Про освіту» визначено, зокрема, 10 груп компетентностей.
01. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
02. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
03. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
04. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
05. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та  кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
06. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
07. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
08. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
09. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане
• уміння висловлювати думку усно і письмово
• критичне мислення
• здатність логічно обґрунтовувати позицію
• ініціативність
• творчість
• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект
• здатність до співпраці в команді.
Підбір предметів і тематичних розділів шкільних програм відбуватиметься з огляду на доцільність з точки зору наведених компетентностей.
У рамках запровадження компетентнісного підходу буде створено нову систему вимірювання й оцінювання результатів навчання. Зокрема, буде змінено зміст зовнішнього незалежного оцінювання.

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА

Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.
«Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський.
Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:
•  повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах, стосунках;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.
Школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини.
Діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію вчитель – учень.
Будуть широко застосовуватися методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти (соціальні, дослідницькі), експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та дозволятиме успішніше оволодівати суспільним досвідом.
Буде змінено підходи до оцінювання результатів навчання. Оцінки слугуватимуть для аналізу індивідуального прогресу і планування індивідуальної швидкості, а не ранжування учнів.
Оцінки розглядатимуться як рекомендація до дії, а не присуд. Педагогіка партнерства і компетентнісний підхід потребують нового освітнього середовища. Таке середовище допомагають створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології.
Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання. Нова школа буде підтримуватися електронною платформою для створення і поширення електронних підручників і навчальних курсів для школярів та вчителів.

ВМОТИВОВАНИЙ УЧИТЕЛЬ

Нова школа потребує нового вчителя, який може стати агентом змін. Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання, щоб залучити до професії найкращих. Насамперед учителю буде надано академічну свободу. Учитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, власноруч обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання; активно виражати власну фахову думку. Держава гарантуватиме йому свободу від втручання у професійну діяльність.
Велика увага приділяється матеріальному стимулюванню. У проекті Закону «Про освіту» закладається норма про підвищення місця вчителя у єдиній тарифній сітці. Учителі, які пройдуть добровільну незалежну сертифікацію, будуть отримувати надбавку.
Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя.
Учителі вивчатимуть особистісно орієнтований та компетентнісний підхід, управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо. У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.
Збільшиться кількість моделей підготовки вчителя. Форми підвищення кваліфікації буде диверсифіковано: курси при ІППО, семінари, вебінари, он-лайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів). Учитель отримає право вибору місця і способу підвищення кваліфікації, як передбачено проектом Закону «Про освіту».
Держава буде підтримувати вчительські професійні спільноти.
На допомогу вчителеві буде створено освітній портал з методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними он-лайн- ресурсами.
Буде кардинально скорочено бюрократичне навантаження, у тому числі завдяки переходу на систему освітнього електронного документообігу (замість, а не в доповнення до існуючої документації).До роботи в школі будуть залучатися найкращі.

ОРІЄНТАЦІЯ НА УЧНЯ

Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує здібності, потреби та інтереси кожної дитини, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму.
«Є необхідність якомога більше наблизити навчання і виховання кожної дитини до її сутності, конкретних здібностей, майбутньої життєвої траєкторії людини. Це явище я називаю дитиноцентризмом в освіті», – президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень.
Справді, дослідження свідчать, що суттєво покращують результати навчання такі засоби персоналізації навчального досвіду, як робота за індивідуальними планами, окремими навчальним траєкторіями, у рамках індивідуальних дослідницьких проектів.
Освітню діяльність буде організовано з урахуванням навичок ХХІ століття, відповідно до індивідуальних стилів, темпу, складності та навчальних траєкторій учнів: від комунікативних типів завдань (знайти спільну мову з друзями, учителями, однокласниками, батьками, незнайомими людьми) до творчих (креативно-інноваційних).
У навчанні будуть враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей. З цією метою запроваджується двоциклова організація освітнього процесу на рівнях початкової і базової загальної середньої освіти.
Буде забезпечено неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, буде подолано будь-яку дискримінацію (за ознакою віросповідання, гендеру, здоров’я, національності тощо).
Відзначатися будуть зусилля й успіхи всіх учнів. Учителів навчатимуть, як плекати гідність і віру учнів у себе.
Учні матимуть свободу вибору предметів та рівня їхньої складності. З’явиться можливість навчання в різновікових предметних або міжпредметних групах.
З цією метою потребує змін також організація простору й класу: крім класичних варіантів, буде використано новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які легко переорієнтовувати для групової роботи.
У Новій школі буде заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами буде створено умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід.

ВИХОВАННЯ НА ЦІННОСТЯХ

Найосвіченіша людина може стати найгіршим злочинцем, якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдські цінності. Нова українська школа буде формувати ціннісні ставлення і судження, які служать базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством.
Ми пропонуємо вживати поняття  «освіта», «освітній процес» в їх сучасному розумінні, що включає навчання, виховання і розвиток. Виховний процес буде невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).
Нова школа буде плекати українську ідентичність.
Нова школа буде виховувати не лише відповідальність за себе, а й за розвиток і добробут країни та всього людства.
Виховання не буде винесено в окремі «заняття з моралі». Формування характеру можливе лише через наскрізний досвід. Усе життя Нової школи буде організовано за моделлю поваги прав людини, демократії, підтримки добрих ідей.
У формуванні виховного середовища братиме участь весь колектив школи. У закладах буде створюватися атмосфера довіри, дружелюбності й доброзичливості, взаємодопомоги і взаємної підтримки при виникненні труднощів у навчанні та повсякденному житті.
Ключовим виховним елементом стане приклад учителя, який покликаний захопити дитину. У Новій школі будуть вимірювати індивідуальні нахили та здібності кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації. У цій справі Нова школа буде щільно співпрацювати з позашкільними закладами освіти.
Буде запроваджено програми із запобігання дискримінації, насильства та знущання в школі Відносини між учнями, батьками, вчителями, керівництвом школи та іншими учасниками освітнього процесу буде побудовано на взаємній повазі та діалозі.

НОВА СТРУКТУРА

Дитячий організм не сприймає більше, ніж відведено природою для його віку. Реформа передбачає суттєву зміну структури середньої школи, щоб максимально урахувати фізичні, психологічні, розумові здібності дитини кожної вікової групи.
Новий базовий Закон «Про освіту» передбачає три рівні повної загальної середньої освіти:

• початкова освіта (тривалість чотири роки);
• базова середня освіта, яка здобувається в гімназії (тривалість п’ять років);
• профільна середня освіта, яка здобувається в ліцеї або закладах професійної освіти (тривалість три роки).

Загальна тривалість повної загальної середньої освіти збільшиться до 12 років. На території Європи 11-річна пострадянська школа залишилася в Україні, Білорусі та Росії. В усіх європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти складає від 12 до 14 років.
Ми бачимо потребу збалансування на всіх рівнях гуманітарної і природничо-математичної освіти, зберегти добрі традиції й забезпечити високий рівень природничо-математичної освіти та вивчення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у всіх школах.

Початкова освіта

Навчання починатиметься, як правило, з шести років. Діти з особливими потребами зможуть приходити до школи з іншого віку. Тривалість перебування в початковій школі для таких дітей можна буде подовжити з доповненням корекційно-розвивального складника.
Якість освіти, зокрема з іноземної мови, буде підвищено в кожній початковій школі. Навчання буде організовано за єдиним стандартом, без запровадження предметів з поглибленим рівнем. Це також дозволить уникнути соціальної «сегрегації» та відбору дітей в молодшому шкільному віці.
Перший цикл початкової освіти допоможе учню звикнути до шкільного життя. А саме:
• навчальні завдання і час на їхнє виконання будуть враховувати індивідуальні особливості;
• навчальний матеріал можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;
• обсяг домашніх завдань буде обмежено;
• навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;
• учитель матиме свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту початкової освіти;
• оцінки не будуть виставлятися; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.
У другому циклі початкової освіти в учнів буде формуватися почуття відповідальності й самостійність, зокрема:
Після завершення початкової школи навчальні досягнення кожного учня повинні відповідати стандарту початкової школи. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти буде здійснюватися лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів і буде проводитися вчителями школи.
У початковій школі (як і в гімназії та ліцеї) не буде «одногодинних» курсів або предметів. В одному класі не буде більше 8 обов’язкових предметів.
• у процесі навчання будуть використовуватися методи, які вчать робити самостійний вибір, пов'язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня;
• запроваджується предметне навчання; частина предметів буде оцінюватися.

Базова середня освіта

Особливу увагу в освітньому процесі буде приділено вивченню державної мови. На цьому рівні буде закладатися база свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім'ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей.
Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою.
Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей.
Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.
Результати навчання будуть оцінюватися шляхом державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Профільна середня освіта

У рамках профільної освіти старшокласник зможе обирати одне з двох спрямувань навчання:
• академічне, із поглибленим вивченням окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання в університеті;
• професійне, яке поряд з отриманням повної загальної середньої освіти забезпечує отримання першої професії (не обмежує можливість продовження освіти).
Здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням буде здійснюватися у академічних ліцеях – як правило, окремих закладах освіти. Буде створено окрему мережу академічних ліцеїв, на зразок мережі професійних ліцеїв, тобто третій ступінь школи буде відокремлено від другого ступеня.
В академічних ліцеях перший рік навчання буде перехідним. На цьому етапі учень ще зможе змінити профіль навчання. Учні зможуть вибирати не лише предмети, а й рівні їхньої складності.
Випускники академічних ліцеїв будуть проходити державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Профільну середню освіту за професійним спрямуванням будуть здобувати у професійних ліцеях та профільних коледжах. Випускники професійних ліцеїв та коледжів будуть проходити державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. При успішному проходженні ДПА у формі ЗНО випускники професійних ліцеїв та коледжів зможуть вступати до ВНЗ, а випускники коледжів зможуть навчатися у ВНЗ за скороченою програмою.
Молоді люди, які закінчили профільну школу, розумітимуть свою майбутню роль у родині, професійній діяльності, суспільстві.

АВТОНОМІЯ ШКОЛИ І ЯКІСТЬ ОСВІТИ

Вільну людину може сформувати лише вільна особистість. Нинішня школа скута кайданами бюрократії та надмірного контролю. Нова школа матиме широку автономію.
В умовах децентралізації на центральному рівні управління будуть визначатися стандарти освіти та забезпечення моніторингу якості освіти. За дотримання цих стандартів буде відповідати окремий центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти із залученням громадськості.
Натомість безпосереднє управління школами буде здійснюватися на місцевому рівні. Зросте вплив місцевих громад на формування локальної освітньої політики, з урахуванням місцевих культурних особливостей та особливостей ринку праці, на основі державної освітньої політики.
«Держава гарантує академічну, організаційну, кадрову та фінансову автономію закладів освіти». Проект нового базового Закону України «Про освіту», Стаття  23
Адміністративні та навчально-методичні повноваження будуть делегуватися на рівень  закладу освіти. Автономія передбачає, що школи зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани і програми з навчальних предметів відповідно до стандартів середньої освіти, обирати підручники, методики навчання і виховання, розвивати навчально-матеріальну базу.
Автономія передбачає і вищий рівень відповідальності закладу освіти. Засновники школи контролюватимуть освітню та фінансово-господарську діяльність закладу освіти, призначатимуть на умовах контракту керівника школи.
Керівник буде обиратися на конкурсних засадах строком до п'яти років і зможе обіймати посаду не більше як два терміни поспіль.
Колегіальним органом управління школою в Новій школі є Педагогічна рада. Повноваження, порядок формування і регламент роботи Педагогічної ради визначаються установчими документами закладу освіти.
В управлінні школою братиме участь громадське самоврядування працівників закладу, учнів та їхніх батьків. Колегіальним органом батьківського самоврядування закладу освіти в Новій школі є Батьківська рада.
Наглядова рада школи здійснюватиме громадський нагляд, зокрема зможе брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти, аналізувати діяльність закладу освіти та його посадових осіб, контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти, сприяти залученню додаткових джерел фінансування.
Разом із запровадженням автономії буде посилено відповідальність школи перед суспільством за якість освіти. При цьому тотальний державний контроль у вигляді інспектування замінить громадсько-державна система забезпечення якості.

СПРАВЕДЛИВЕ ФІН АНСУВАННЯ І РІВНИЙ ДОСТУП

Провідні країни розглядають сферу освіти як пріоритетний напрям інвестицій, який повертається новими технологіями, знаннями і прибутками від інноваційної діяльності. У Новій школі публічні фінанси будуть розподілятися прозоро.
Держава і суспільство побачать, як витрачаються кошти, і будуть відслідковувати результат освітніх інвестицій. В умовах децентралізації освітня субвенція з державного рівня буде покривати передусім видатки на забезпечення педагогічної складової навчального процесу (заробітна плата працівників закладів освіти, підручники, підвищення кваліфікації вчителів тощо).
Державні органи влади і територіальні громади будуть зобов’язані забезпечити необхідні умови навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку за місцем проживання, зокрема у селах.
Освітня субвенція буде розраховуватися за справедливою формулою, щоб вирівнювати можливості доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах. Раціональне використання фінансових ресурсів на виконання стандартів освіти дозволить підвищити вчителям заробітну плату.
Буде створено нові можливості для розширення державно-громадського партнерства у сфері освіти через нові підходи для співфінансування і управління навчальними закладами.
Буде запроваджено принцип «гроші ходять за дитиною», зокрема для підтримки дітей з особливими потребами, які можуть здобувати освіту інклюзивно поряд з іншими дітьми у пристосованих для цього школах.
«Держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не меншому 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством».
Проект Закону «Про освіту» запроваджує рівноправність доступу до бюджетного фінансування закладів освіти усіх форм власності. Законопроектом передбачено повну прозорість фінансування закладів освіти. Зокрема, заклади освіти будуть зобов’язані оприлюднювати всі кошти, які надходять з бюджету та з інших джерел.
Буде забезпечено принцип свободи вибору в освіті. Якщо батьки побажають віддати дитину в приватний заклад згідно з власними світоглядними та релігійними переконаннями, держава спрямує туди кошти, виділені на навчання цієї дитини.
Новий базовий Закон «Про освіту» вперше запроваджує на законодавчому рівні розмаїття форм здобуття освіти. Законопроект передбачає дистанційну, мережеву, змішану форми здобуття освіти в інституціях, екстернатну і сімейну (домашню) форми індивідуальної освіти, педагогічний патронат з належним визнанням результатів такого навчання.
У регіонах діятимуть опорні школи базового рівня. Кожну опорну школу буде добре обладнано і зміцнено висококваліфікованими кадрами. Опорні школи слугуватимуть тестовим майданчиком інновацій в окрузі. Збільшення мережі опорних шкіл дасть змогу отримувати справді якісну освіту дітям з сільської місцевості на рівні базової і старшої профільної школи.
«Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань».

РЕФОРМА НА ДЕСЯТИРІЧЧЯ

Розбудова Нової української школи – це довготермінова реформа, яка розпочинається вже зараз. План упровадження передбачає наступність дій і відповідне ресурсне забезпечення на кожному етапі, а також враховує загальний контекст суспільних змін.
Сьогоднішні школярі також повинні відчути зміни і отримати кращу якість освіти. Саме тому вже до початку 2016/2017 н. р. буде оновлено програми початкової школи. Паралельно зі структурними змінами будуть удосконалюватися методики викладання в чинній школі, підвищуватиметься кваліфікація вчителів, педагогічна освіта переорієнтовуватиметься на компетентнісне навчання, педагогіку партнерства, індивідуальний підхід.

Перша фаза (2016-2018 рр.)

• Перегляд навчальних планів і програм з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі.
• Пілотний етап створення опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості. Має бути утворено 100– 150 шкіл і відпрацьовано взаємодію із громадами та  початковими школами.
• Прийняття нового Закону України «Про освіту».
• Розроблення плану дій із запровадження Нової української школи.
• Розроблення і затвердження стандартів початкової освіти на компетентнісній основі.
• Підвищення кваліфікації вчителів початкової школи.
• Школа творення підручників нового покоління. Навчання авторів. Підготовка експертів.
• Формування національної е-платформи електронних курсів та підручників:
— створення електронних підручників;
— розроблення курсів дистанційного навчання за програмами предметів старшої школи;
— розроблення системи дистанційного навчання для підвищення кваліфікації вчителів.
• Дебюрократизація школи. Спрощення документообігу. Визнання електронних форм документів.
• Розроблення нового Закону «Про загальну середню освіту».
• Створення системи освітньої статистики і освітньої аналітики.
• Участь у міжнародному обстеженні якості середньої освіти PISA-2018.
• Початок формування системи забезпечення якості освіти на заміну системі контролю (інспектування) освіти.
• Забезпечення різноманітності форм здобуття початкової освіти.
• Початок роботи початкової школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – 2018 рік.

Друга фаза (2019-2022 рр.)

• Розроблення і затвердження стандартів базової середньої освіти на компетентнісній основі – 2019 рік.
• Формування нової системи підвищення кваліфікації вчителів і керівників закладів освіти.
• Інвентаризація мережі шкіл та закладів професійної освіти для проектування мережі закладів ІІІ-рівня (профільної школи).
• Забезпечення якісного вивчення іноземних мов у старшій школі відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».
• Формування мережі опорних шкіл базового рівня.
• Створення професійних стандартів педагогічної діяльності у початковій та середній школах.
• Створення мережі установ незалежної сертифікації вчителів.
• Створення регіональних органів забезпечення якості освіти.
• Формування систем внутрішнього забезпечення якості освіти у школах – 2022 рік.
• Створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової школи.
• Початок роботи базової школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – 2022 рік.

Третя фаза (2023-2029 рр.)

• Розроблення і затвердження стандартів профільної середньої освіти на компетентнісній основі – 2023 рік.
• Формування мережі закладів ІІІ-рівня (профільної школи) – не пізніше 2025 року.
• Створення системи незалежного оцінювання професійних кваліфікацій випускників професійного профілю старшої школи.
• Початок роботи профільної школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – не пізніше 2027 року. На цій основі створення передумов для скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої освіти в середньому на 45 кредитів.
• Перший дванадцятий клас Нової школи – не пізніше 2029 року.